#ПРОЕКТЯНКОВСЬКОГО: Де в Україні можна пити воду?

  • 14:41
  • 18 Марта 2017
  • , 304
#ПРОЕКТЯНКОВСЬКОГО: Де в Україні можна пити воду?

Цього разу в центрі уваги авторського проекту Олександра Янковського  — не політика, не економіка, не фінанси. Розмова у студії йде про екологію. Про воду, видобуток бурштину та проблеми утилізації сміття говорять експерти. А також вашій увазі — думки пересічних українців з цих тем.

У першій частині програми мова про те, без чого неможливе наше життя, — про воду.

Гість студії — Остап Єднак, народний депутат України.

За словами експертів, у дніпровських водах зараз наявна майже ВСЯ! таблиця Мендєлєєва. Щільна берегова забудова, викиди сміття, нелегальний видобуток піску повільно знищують основну живоносну артерію України. Обміління ріки — 1 м щороку. А штрафи за порушення — сміховинні.

Чому люди останнім часом не зважають на екологічні питання?

Остап Єднак, народний депутат України

«Є речі, які нас повільно вбивають. Це якість питної води, повітря. Від цього люди хворіють, зокрема й на онкозахворювання. Таким чином, нація фактично вимирає.

Останні 15 років ми ставили у пріоритет промисловий розвиток. У парламенті, політиці домінували великі гроші, себто великий бізнес. Тож у парламенті домінували промислові партії і промислове лоббі.

Але який є сьогодні шанс для України? Це євроінтеграція. Тому що договір про євроасоціацію передбачає адаптацію українського законодавства, зокрема й у сфері охорони довкілля, до європейських стандартів.

Зараз ми повністю перебудовуємо систему управління нашими річководними басейнами».

Що найбільше забруднює воду?

Два основних вороги Дніпра — промисловість і фосфати. В Європі ці речовини заборонені. У Парламенті вже зареєстрований відповідний законопроект про заборону використання фосфатів. Сподіваюся, в цьому році ми його приймемо».

Яких заходів вже вжито і яким є результат?

«У жовтні минулого року парламент прийняв два системних закони у сфері охорони довкілля на виконання євродиректив: «Про стратегічну екологічну оцінку» та «Про оцінку впливу на довкілля», який оцінює держстратегії, плани, програми на десятиліття розвитку України. Але президент ветував ці закони. Тому що закон про оцінку впливу на довкілля напряму стосується бізнесу…»

Що відбувається з водою і повітрям в Україні? Які міста країни є сьогодні найбільш забрудненими, а які — найчистішими? На якому місці у світовому рейтингу забруднених місць знаходиться наша держава? — основні питання цього блоку програми.

***

У другій частині розмова йшла про бурштин та його незаконний видобуток.

Гість студії — Ігор Шевченко, екс-міністр екології України.

Масштаби нелегального видобутку бурштину вражають: вирубаються цілі ліси, бурштин вимивають промисловими мотопомпами, а в перервах між промисловим видобутком на ці місця пускають місцевих копачів із сачками — виловити трошки бурштину. Таким є відкуп від місцевих мешканців за надрокористування. Це породило цілу мафіозну систему…

У чому полягає проблема з видобутком бурштину, адже за законом видобування не заборонено?

«Головна проблема з бурштином — це його нелегальний видобуток. І є три аспекти цієї проблеми: соціальний (те, що люди, які там живуть, не мають роботи, тож ідуть у місця, де є бурштин, копають і таким чином заробляють на життя); фінансовий (це величезні втрати для усіх бюджетів вертикалі, бо видобутий бурштин експортується «вчорну» через контрабандні схеми); третій — екологічний (видобуток іде в хижацький спосіб, і вже сотні гектарів лісу і землі перетворилися на місячні кратери».

Яким є вирішення проблеми?

«До вирішення проблеми треба підходити комплексно. Законодавча база є і вона регулює систему надрокористування. Але для легального видобутку треба отримати спеціальний дозвіл Держслужби геології надр. Це може зробити тільки компанія, а артілі, бригади чи просто люди такого дозволу отримати не можуть…

На сьогоднішній день ліцензії законно видано двом державним компаніям — «Бурштин України» і «Укрбурштин». Вони працюють ледь-ледь. І це робиться спеціально, для того щоб існували мафіозні системи».

Чи можна надіслати полк Нацгвардії, очепити ліс і вирішити питання таким чином?

«На сьогодні це єдиний законодавчий шлях. Але робити цього не можна, бо ми отримаємо другий фронт, громадянська війна всередині країни».

Хто і чому копає бурштин? Скільки грошей обертається у сфері нелегального бурштинового бізнесу? Хто є основним покупцем українського бурштину? — відповіді на ці питання — у відеозаписі програми.

***

Третя, заключна, частина програми розповідає про те, що ми найбільше продукуємо за своє життя. Це сміття.

Гість студії — Тетяна Тевкун, експерт групи РПР «Охорона довкілля».

За один рік Україна утворює 10 млн тонн побутових відходів. А сміттєзвалища займають трохи менше 7% від усієї території України (для порівняння у Швеції чи Швейцарії це 1%). Найвищий рівень переробки сміття у Німеччині. Там понад 50% сміття знову стає сировиною. А в Україні у 2015 році переробили лише 3,2% сміття.

Хто в Україні займається утилізацією сміття?

«В Україні вже два роки немає компанії, яка б займалася утилізацією сміття, її ліквідували. Але нічого кращого на сьогодні не запропонували. У Парламенті є декілька ініціатив, які пропонують різні підходи. Баталії тривають, рішення немає, а сміття тим часом усе більше».

Чи можливо спалювати сміття, поки немає іншого вирішення питання?

«Це можливо. Але на сьогодні сміттєспалювальний завод «Енергія» є заводом 1-2 покоління. У Польщі — вже сьомого-восьмого. Тож порівняйте, які небезпечні викиди у повітря здійснює наш завод і той».

Як вирішити проблему сміття в Україні? Скільки щоденно продукує сміття одна людина? Чому в європейських країнах сміттєзвалища зачиняють від нестачі сміття, а в Україні кількість сміттєзвалищ тільки росте? Навіщо інвесторам вкладати гроші у сміття? І що таке«розширена відповідальність виробника»? — відповіді шукав ведучий та автор Олександр Янковський разом з експертом.