Что дал крымским переселенцам спецзакон?

  • 00:00
  • 21 Октября 2015
  • , 197
Что дал крымским переселенцам спецзакон?

Что дало переселенцам специальное законодательное регулирование? Ровно год назад, 20 октября, в Украине приняли спецзакон «Об обеспечении прав и свобод внутренне перемещенных лиц». Но многие его нормы так и не были  качественно реализованы, утверждают общественники. А переселенцы при этом не смогли получить необходимую правовую защиту. Об этом заявила координатор правового направления благотворительного фонда «Восток-SOS» Александра Дворецкая.

«Нормативне регулювання, в основному, що стосується внутрішньо переміщених осіб, підіймає питання їх реєстрації, контролю за витрачанням коштів, контролем за місцем реєстрації, перевірками, обмеженням виплати пенсій, контролем за пересуванням, вибором банку для внутрішньо переміщених осіб. Однак не прийняті основні документи, які стосуються, наприклад, забезпечення переселенців житлом. Норми закону гарантують це право, однак — жодного механізму на сьогодні не передбачено», — рассказала Дворецкая.

Новый закон, на который так надеялись переселенцы и правозащитники, должен был уравнять в правах внутренне перемещенных лиц с остальными жителями Украины. По факту же он сделал людей с регистрацией в Крыму, а также в Луганской или Донецкой областях, «гражданами третьего сорта».

«Зараз я перелічу усі випадки, де, на нашу думку, є дискримінація з боку держави. Це прийняття урядом постанов щодо внутрішньо переміщених осіб. Постанови 637, 427 та 615. Першою постановою була зроблена прив`язка щодо виплат усіх видів соціальної допомоги і пенсій до реєстрації внутрішньо переміщеної особи. Тобто якщо особа не зареєструвалася внутрішньо переміщеною особою, вона не зможе отримувати ту допомогу соціальну від держави, яка має отримуватись за законом», — пояснил правовой аналитик всеукраинской благотворительной фундации «Право на захист» Сулейман Мамутов.

Тем временем, у переселенцев до сих пор существуют сложности в получении пенсий и пособий, осуществлении банковских операций. Кроме того, на грядущих местных выборах они не смогут воспользоваться правом голоса, сообщил представитель Уполномоченного ВРУ по правам человека Михаил Чаплыга.

«Я особисто вважаю програшем те, що не змогли ми відстояти внесення змін до закону про місцеві вибори в частині створення механізму для ВПО, щоб  вони могли прийняти участь в управлінні державою. Обговорюється питання, чи мають вони право, чи не мають вони право голосувати. Мене дуже сильно розстроює такий дискурс, оскільки це право гарантовано Конституцією та міжнародними зобов`язаннями України. ВПО мають право, мають! Воно зафіксоване», — уверен Чаплыга.

Кроме того, одной из основных проблем на сегодняшний день является проблема пересечения административной границы с временно оккупированным Крымом. Не могут переселенцы с полуострова и получить украинское свидетельство о рождении ребенка, если он появился на свет после аннексии региона, рассказывает юрист киевского офиса общественной организации «КрымSOS» Виктория Савчук.

«Не є секретом, що особи, які виїзжають з Криму, і у яких народилася дитина на тимчасово окупованій території, не можуть на сьогоднішній день просто за адміністративними процедурами зареєструвати дитину у РАГСі на материковій частині України, тому що українські органи виконавчої влади не приймають жодних документів, які видані на тимчасово окупованій території», — пояснила Савчук.

Сейчас Минюст предлагает в ускоренном режиме решать эти вопросы в суде. Однако общественники считают, что это не выход. Они также добавляют, что с 1 мая этого года усложнилась процедура перевода из крымских ВУЗов в украинские, что тоже негативно влияет на долгосрочную перспективу развития страны. Все эти проблемы активисты изложат и в письменном виде направят народным депутатам, в Кабмин и профильные министерства. Они намерены настаивать на том, чтобы до конца года власть хотя бы начала решать эти вопросы.